Словарь української мови (1924)/повія
| ◀ повіщати | Словарь української мови П повія |
повіяти ▶ |
|
Пові́я, ві́ї, ж. = Повійниця. Мир. ХРВ. 313. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324.
| ◀ повіщати | Словарь української мови Борис Грінченко П повія |
повіяти ▶ |
|
Словарь української мови — П
повія
Борис Грінченко
1924
Пові́я, ві́ї, ж. = Повійниця. Мир. ХРВ. 313. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324.