Словарь української мови (1924)/повішеник

by Борис Грінченко

◀ повішатися

Словарь української мови Борис Грінченко П повішеник

повішно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пові́шеник, ка, м. = Повішальник. ЕЗ. V. 209.