Словарь української мови (1924)/повітра

by Борис Грінченко

◀ повітовий

Словарь української мови Борис Грінченко П повітра

повітриця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пові́тра, ри, ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. Балтск. у. А щоб на неї повітра прийшла. Васильк. у. А щоб тебе лиха повітра забрала. Подольск. г.