Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повітра
Берлін: Українське слово, 1924

Пові́тра, ри, ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. Балтск. у. А щоб на неї повітра прийшла. Васильк. у. А щоб тебе лиха повітра забрала. Подольск. г.