Словарь української мови (1924)/повітиця
◀ повітати | Словарь української мови П повітиця |
повітка ▶ |
|
Повіти́ця, ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl. ЗЮЗО. I. 120.
◀ повітати | Словарь української мови Борис Грінченко П повітиця |
повітка ▶ |
|
Словарь української мови — П
повітиця
Борис Грінченко
1924
Повіти́ця, ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl. ЗЮЗО. I. 120.