Словарь української мови (1924)/повістувати

by Борис Грінченко

◀ повістка

Словарь української мови Борис Грінченко П повістувати

повість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повістува́ти, ту́ю, єш, гл. Говорить, разсказывать. Шух. I. 45. Я хотів, бадічку, коли ж неня мене не пускали, повістує хлопець плачучи. Федьк.