Словарь української мови (1924)/повіситися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повіситися
Берлін: Українське слово, 1924

Пові́ситися, шуся, сишся, гл. Повѣситься. Коли мишей боїшся, на воротях повісся. Чуб. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Ном. № 316.