Словарь української мови (1924)/повісемце
◀ повіс | Словарь української мови П повісемце |
повісити ▶ |
|
Пові́семце, ця, с. Ум. отъ повісмо.
◀ повіс | Словарь української мови Борис Грінченко П повісемце |
повісити ▶ |
|
Словарь української мови — П
повісемце
Борис Грінченко
1924
Пові́семце, ця, с. Ум. отъ повісмо.