Словарь української мови (1924)/повільний
◀ повікувати | Словарь української мови П повільний |
повільність ▶ |
|
Пові́льний, а, е. 1) Свободный, вольный. Ти ж мій повільненький світу! Мет. 147. 2) Свободный, просторный. Шапка повільна. Лубен. у. 3) Умеренный, легкій. Торік зіма була повільна. Повільний огонь. 4) Медленный. Ум. Повільне́нький.