Словарь української мови (1924)/повідь
◀ повідщипувати | Словарь української мови П повідь |
повідьміти ▶ |
|
I. По́відь, воді, ж. Наводненіе, половодье. Пороставали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода. Кв. См. Повіддя.
II. Повідь, ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.