Словарь української мови (1924)/повідцвітати

by Борис Грінченко

◀ повідходити

Словарь української мови Борис Грінченко П повідцвітати

повідціжувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повідцвіта́ти, таємо, єте, повідцвіта́тися, та́ємося, єтеся, гл. Отцвѣсть (во множествѣ). Повідцвіталися вже проліски. У нас уже поодцвітався мак, а в вас і досі цвіте. Богодух. у.