Словарь української мови (1924)/повідносити
| ◀ повіднімати | Словарь української мови П повідносити |
повідня ▶ |
|
Повідно́сити, шу, сиш, гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав.
| ◀ повіднімати | Словарь української мови Борис Грінченко П повідносити |
повідня ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідносити
Борис Грінченко
1924
Повідно́сити, шу, сиш, гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав.