Словарь української мови (1924)/повідколупувати
◀ повідколуплювати | Словарь української мови П повідколупувати |
повідкопувати ▶ |
|
Повідколу́пувати, пую, єш, гл. = Повідколуплювати. Взяли вони, поодколупували з скель каміння одинакової ваги, поставали на горі… і давай шпурлять. Драг. 231.