Словарь української мови (1924)/повідкидати
◀ повідки | Словарь української мови П повідкидати |
повідкладати ▶ |
|
Повідкида́ти, да́ю, єш, гл. Отбросить (во множествѣ).
◀ повідки | Словарь української мови Борис Грінченко П повідкидати |
повідкладати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідкидати
Борис Грінченко
1924
Повідкида́ти, да́ю, єш, гл. Отбросить (во множествѣ).