Словарь української мови (1924)/повідвалювати
| ◀ повідбірати | Словарь української мови П повідвалювати |
повідвертати ▶ |
|
Повідва́лювати, люю, єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
| ◀ повідбірати | Словарь української мови Борис Грінченко П повідвалювати |
повідвертати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідвалювати
Борис Грінченко
1924
Повідва́лювати, люю, єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).