Словарь української мови (1924)/повід
◀ повівати | Словарь української мови П повід |
повідати ▶ |
|
По́від, вода, м. Поводъ. Украдено в мене коня вороного і поводи з зеленого шовку. Чуб. V. 410. Ум. Повіде́ць.
◀ повівати | Словарь української мови Борис Грінченко П повід |
повідати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повід
Борис Грінченко
1924
По́від, вода, м. Поводъ. Украдено в мене коня вороного і поводи з зеленого шовку. Чуб. V. 410. Ум. Повіде́ць.