Словарь української мови (1924)/повчіплюватися
| ◀ повчитися | Словарь української мови П повчіплюватися |
повчок ▶ |
|
Повчі́плюватися, люємося, єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в поли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.
| ◀ повчитися | Словарь української мови Борис Грінченко П повчіплюватися |
повчок ▶ |
|
Словарь української мови — П
повчіплюватися
Борис Грінченко
1924
Повчі́плюватися, люємося, єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в поли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.