Словарь української мови (1924)/повтишкувати

by Борис Грінченко

◀ повтихати

Словарь української мови Борис Грінченко П повтишкувати

повтікати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повти́шкувати, кую, єш, гл. Втолкнуть (многихъ). Не спить Сатанаїл з першими янголами, темнішими, да радиться, щоб Бога і тіх янголів у воду повтишкувати — повпихати. Чуб. I. 144.