Словарь української мови (1924)/повтишкувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повтишкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Повти́шкувати, кую, єш, гл. Втолкнуть (многихъ). Не спить Сатанаїл з першими янголами, темнішими, да радиться, щоб Бога і тіх янголів у воду повтишкувати — повпихати. Чуб. I. 144.