Словарь української мови (1924)/повряжати
| ◀ повручати | Словарь української мови П повряжати |
повряжатися ▶ |
|
Повряжа́ти, жа́ю, єш, гл. Нарядить (многихъ). Там стоять коні да посідлані і парубочки повряжані. Чуб. III. 115.
| ◀ повручати | Словарь української мови Борис Грінченко П повряжати |
повряжатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
повряжати
Борис Грінченко
1924
Повряжа́ти, жа́ю, єш, гл. Нарядить (многихъ). Там стоять коні да посідлані і парубочки повряжані. Чуб. III. 115.