Словарь української мови (1924)/повповати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повповати
Берлін: Українське слово, 1924

Повпова́ти, ва́ю, єш, гл. Понадѣяться. На кого ти, Химочко, повповала, що ти собі Марочка сподобала? Грин. III. 460.