Словарь української мови (1924)/поворкувати
| ◀ поворітьма | Словарь української мови П поворкувати |
поворожити ▶ |
|
Поворкува́ти, ку́ю, єш, гл. Поворковать. Виглянь, голубко, та поворкуєм, та посумуєм. Шевч. 141.
| ◀ поворітьма | Словарь української мови Борис Грінченко П поворкувати |
поворожити ▶ |
|
Словарь української мови — П
поворкувати
Борис Грінченко
1924
Поворкува́ти, ку́ю, єш, гл. Поворковать. Виглянь, голубко, та поворкуєм, та посумуєм. Шевч. 141.