Словарь української мови (1924)/повноспиний

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повноспиний
Берлін: Українське слово, 1924

Повноспи́ний, а, е. Имѣющій ровную и широкую спину. Це віл повноспинний, — везтиме добре. Волч. у.