Словарь української мови (1924)/повнеча
| ◀ повнаджуватися | Словарь української мови П повнеча |
повний ▶ |
|
Повне́ча, чі, ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнеча людей.
| ◀ повнаджуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П повнеча |
повний ▶ |
|
Словарь української мови — П
повнеча
Борис Грінченко
1924
Повне́ча, чі, ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнеча людей.