Словарь української мови (1924)/повлазити
◀ повладати | Словарь української мови П повлазити |
повлежуватися ▶ |
|
Повла́зити, зимо, зите, гл. Влѣзть (во множествѣ). Душа вилетіла, а чорти повлазили в тулуб та й сидять. Рудч. Ск. I. 69. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.