Словарь української мови (1924)/повкочувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повкочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Повко́чувати, чую, єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку. Харьк.