Словарь української мови (1924)/повкочувати
◀ повкопувати | Словарь української мови П повкочувати |
повкошуватися ▶ |
|
Повко́чувати, чую, єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку. Харьк.
◀ повкопувати | Словарь української мови Борис Грінченко П повкочувати |
повкошуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
повкочувати
Борис Грінченко
1924
Повко́чувати, чую, єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку. Харьк.