Словарь української мови (1924)/повколювати
◀ повковник | Словарь української мови П повколювати |
повкопувати ▶ |
|
Повко́лювати, люю, єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повколюй голки в стіну.
◀ повковник | Словарь української мови Борис Грінченко П повколювати |
повкопувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повколювати
Борис Грінченко
1924
Повко́лювати, люю, єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повколюй голки в стіну.