Словарь української мови (1924)/повичунювати
| ◀ повичка | Словарь української мови П повичунювати |
повичухуватися ▶ |
|
Повичу́нювати, нюю, єш, гл. Выздоровѣть, оправиться (о многихъ). Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у.