Словарь української мови (1924)/повихоплювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повихоплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повихо́плювати, плюю, єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.