Словарь української мови (1924)/повиходити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиходити
Берлін: Українське слово, 1924

Повихо́дити, димо, дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. I. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.