Словарь української мови (1924)/повитолочувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повитолочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Повитоло́чувати, чую, єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у.