Словарь української мови (1924)/повитолочувати
| ◀ повитісувати | Словарь української мови П повитолочувати |
повитоптувати ▶ |
|
Повитоло́чувати, чую, єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у.