Словарь української мови (1924)/повисівати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повисівати
Берлін: Українське слово, 1924

Повисіва́ти, ва́ю, єш, гл. Израсходовать на сѣяніе. — Чи нема в тебе якого насіння з квіток? — І чом же ти вчора не сказала? Сьогодні все вже повисівала. Кіев. у.