Словарь української мови (1924)/повискрібати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повискрібати
Берлін: Українське слово, 1924

Повискріба́ти, ба́ю, єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Діжки повискрібала й повимивала, — чи їх у погріб повиносити? Васильк. у.