Словарь української мови (1924)/повискакувати
◀ повисіти | Словарь української мови П повискакувати |
повискаляти ▶ |
|
Повиска́кувати, куємо, єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11.
◀ повисіти | Словарь української мови Борис Грінченко П повискакувати |
повискаляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
повискакувати
Борис Грінченко
1924
Повиска́кувати, куємо, єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11.