Словарь української мови (1924)/повипарювати
| ◀ повипалювати | Словарь української мови П повипарювати |
повипивати ▶ |
|
Повипа́рювати, рюю, єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала. Черниг. у.
| ◀ повипалювати | Словарь української мови Борис Грінченко П повипарювати |
повипивати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повипарювати
Борис Грінченко
1924
Повипа́рювати, рюю, єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала. Черниг. у.