Словарь української мови (1924)/повимітати
◀ повимірати | Словарь української мови П повимітати |
повимокати ▶ |
|
Повиміта́ти, та́ю, єш, гл. Вымести (во множ.). Левиц. I. 54. Світлоньки повимітай. АД. I. 297.
◀ повимірати | Словарь української мови Борис Грінченко П повимітати |
повимокати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повимітати
Борис Грінченко
1924
Повиміта́ти, та́ю, єш, гл. Вымести (во множ.). Левиц. I. 54. Світлоньки повимітай. АД. I. 297.