Словарь української мови (1924)/повимочувати
◀ повимотувати | Словарь української мови П повимочувати |
повимощувати ▶ |
|
Повимо́чувати, чую, єш, гл. Вымочить (во множ.).
◀ повимотувати | Словарь української мови Борис Грінченко П повимочувати |
повимощувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повимочувати
Борис Грінченко
1924
Повимо́чувати, чую, єш, гл. Вымочить (во множ.).