Словарь української мови (1924)/повиморювати
| ◀ повиморожувати | Словарь української мови П повиморювати |
повимотувати ▶ |
|
Повимо́рювати, рюю, єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей. Харьк. у.
| ◀ повиморожувати | Словарь української мови Борис Грінченко П повиморювати |
повимотувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повиморювати
Борис Грінченко
1924
Повимо́рювати, рюю, єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей. Харьк. у.