Словарь української мови (1924)/повиманювати

by Борис Грінченко

◀ повимантачувати

Словарь української мови Борис Грінченко П повиманювати

повимащати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повима́нювати, нюю, єш, гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють. Богодух. у.