Словарь української мови (1924)/повикуповлювати
◀ повикупляти | Словарь української мови П повикуповлювати |
повикуповувати ▶ |
|
Повикупо́влювати, люю, єш, гл. = Повикупляти. Як уже дружби і староста повикуповлюють шапки, то виходят на двір. Грин. III. 507.