Словарь української мови (1924)/повикрадати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повикрадати
Берлін: Українське слово, 1924

Повикрада́ти, да́ю, єш, гл. Выкрасть (во многихъ мѣстахъ, многое). Як є в хаті такі дівчата, що на досвітки ходять, то вже де є в матері який кусок сала, чи пшоно, чи яйця, — усе повикрадають. Славяносерб. у.