Словарь української мови (1924)/повикохувати
| ◀ повикорчовувати | Словарь української мови П повикохувати |
повикочувати ▶ |
|
Повико́хувати, хую, єш, гл. Выростить, взлелѣять (многихъ). Дітей своїх він повикохував добре. Г. Барв. 163.
| ◀ повикорчовувати | Словарь української мови Борис Грінченко П повикохувати |
повикочувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повикохувати
Борис Грінченко
1924
Повико́хувати, хую, єш, гл. Выростить, взлелѣять (многихъ). Дітей своїх він повикохував добре. Г. Барв. 163.