Словарь української мови (1924)/повикорінювати
| ◀ повикореняти | Словарь української мови П повикорінювати |
повикорчовувати ▶ |
|
Повикорі́нювати, нюю, єш, гл. = Повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює. Г. Барв. 226.
| ◀ повикореняти | Словарь української мови Борис Грінченко П повикорінювати |
повикорчовувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повикорінювати
Борис Грінченко
1924
Повикорі́нювати, нюю, єш, гл. = Повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює. Г. Барв. 226.