Словарь української мови (1924)/повиковирювати
| ◀ повикнути | Словарь української мови П повиковирювати |
повиковувати ▶ |
|
Повикови́рювати, рюю, єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі. К. МБ. III. 242.
| ◀ повикнути | Словарь української мови Борис Грінченко П повиковирювати |
повиковувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повиковирювати
Борис Грінченко
1924
Повикови́рювати, рюю, єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі. К. МБ. III. 242.