Словарь української мови (1924)/повиздихати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиздихати
Берлін: Українське слово, 1924

Повиздиха́ти, ха́ємо, єте, гл. Передохнуть. Воли да корови — все повиздихає. Чуб. V. 867. Певно, всі собаки в рові повиздихали. Ном. № 7894.