Словарь української мови (1924)/повидавлювати

by Борис Грінченко

◀ повидаватися

Словарь української мови Борис Грінченко П повидавлювати

повидати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повида́влювати, люю, єш, гл. 1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало. Мнж. 144. 2) Передавить (многихъ).