Словарь української мови (1924)/повигравати

by Борис Грінченко

◀ повигострюватися

Словарь української мови Борис Грінченко П повигравати

повигрібати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повиграва́ти, ваємо, єте, гл. 1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти. 2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали. Чуб. V. 951.