Словарь української мови (1924)/повивозити
◀ повиводитися | Словарь української мови П повивозити |
повиволікати ▶ |
|
Повиво́зити, жу, зиш, гл. Вывезти (многое). А хазяїн так загуляв, що й усі можна бочки повивозити. Рудч. Ск. II. 151.
◀ повиводитися | Словарь української мови Борис Грінченко П повивозити |
повиволікати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повивозити
Борис Грінченко
1924
Повиво́зити, жу, зиш, гл. Вывезти (многое). А хазяїн так загуляв, що й усі можна бочки повивозити. Рудч. Ск. II. 151.