Словарь української мови (1924)/повибурковувати
◀ повибудовувати | Словарь української мови П повибурковувати |
повивалювати ▶ |
|
Повибурко́вувати, вую, єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
◀ повибудовувати | Словарь української мови Борис Грінченко П повибурковувати |
повивалювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повибурковувати
Борис Грінченко
1924
Повибурко́вувати, вую, єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.