Словарь української мови (1924)/пов'янути
| ◀ пов'ялити | Словарь української мови П пов'янути |
погавкати ▶ |
|
Пов'я́нути, ну, неш, гл. Завянуть, увянуть. Ой у полю при дорозі пов'янули цвіти. Гол. I. 14. На городі бузина — пов'яло коріння. Чуб. V. 9.
| ◀ пов'ялити | Словарь української мови Борис Грінченко П пов'янути |
погавкати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пов'янути
Борис Грінченко
1924
Пов'я́нути, ну, неш, гл. Завянуть, увянуть. Ой у полю при дорозі пов'янули цвіти. Гол. I. 14. На городі бузина — пов'яло коріння. Чуб. V. 9.