Словарь української мови (1924)/пов'ючити
| ◀ повшук | Словарь української мови П пов'ючити |
пов'язати ▶ |
|
Пов'ю́чити, чу, чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. Нп.
| ◀ повшук | Словарь української мови Борис Грінченко П пов'ючити |
пов'язати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пов'ючити
Борис Грінченко
1924
Пов'ю́чити, чу, чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. Нп.