Словарь української мови (1924)/побілка
| ◀ побілішати | Словарь української мови П побілка |
побілувати ▶ |
|
По́білка, ки, ж. Глазурь изъ бѣлой фаянсовой глины, которою покрываютъ глиняную посуду передъ размалевкой ея. Шух. I. 262.
| ◀ побілішати | Словарь української мови Борис Грінченко П побілка |
побілувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
побілка
Борис Грінченко
1924
По́білка, ки, ж. Глазурь изъ бѣлой фаянсовой глины, которою покрываютъ глиняную посуду передъ размалевкой ея. Шух. I. 262.